Технична праця 8 клас (хлопці)

Дата: 19.01.2021

Тема: Механічна та ручна обробка деревини. Виготовлення вішалки.

 

Шановні учні! 

Поки що не бачу жодної роботи! 

Надсилайте фото чи відео не під ником, 

а під Прізвищем та ім’ям.

 Дата: 12.01.2021

Тема: Механічна обробка деревини

РОЗДІЛ І РУЧНА ОБРОБКА ДЕРЕВИНИ

1.      Організація робочого місця та його обладнання

На сучасних механізованих меблевих підприємствах ще застосовується на окремих стадіях технологічного процесу ручна обробка деревини, особливо на складальних операціях, ремонтних роботах, а також при виготовленні виробів за спеціальним замовленням. Це дає змогу глибше пізнати обробні властивості деревини, порівняти трудність ручної обробки з обробкою на сучасних високопродуктивних верстатах та верстатних лініях.

Робоче місце — це частина площі цеху, на якій розміщені верстат, різноманітні пристрої та інструменти. Раціональна організація робочого місця дає можливість підвищити продуктивність праці робітника, поліпшує якість продукції, зменшує небезпечність роботи.

Залежно від характеру виконуваної операції робоче місце столяра організовують по-різному, проте основним обладнанням є столярний верстат (рис. 1).

Верстат складається з підверстаччя і кришки. Підверстаччя виготовляють, як правило, з м'якої породи деревини. Воно складається з двох стояків, зв'язаних між собою поздовжніми брусками за допомогою клинових з'єднань, які в разі розгойдування підбивають, щоб надати підверстаччю стійкості. Часто в підверстаччі роблять шафку для зберігання інструментів. Кришку верстата виготовляють з сухої дубової, букової або березової дошки 60—80 мм завтовшки, обкладеної з неробочого боку брусками. З протилежного щодо робітника боку в кришці верстата є виїмка (лоток), де під час роботи розміщують дрібний інструмент. Його ще називають інструментальною дошкою. Кришка повинна бути рівною і чистою; її покривають оліфою.

Для кріплення заготовок у верстат у передній частині його є передній притискний гвинт (передні лещата), а в задній — задня притискна коробка (задні лещата); гвинти можуть бути з дерева або металу.

У кришці (паралельно передньому краю верстата) і в задній притискній коробці зроблено наскрізні гнізда, в які вставляють верстатні дерев'яні або металеві клинки, потрібні для закріплення матеріалу в горизонтальному положенні. У горизонтальному положенні закріплюють дошку на «ребро» переднім гвинтом. При цьому вільний кінець дошки спирається на підставку. У вертикальному положенні матеріал закріплюють переднім притискним гвинтом або задньою притискною коробкою.

                            

Рис. 1. Столярний верстат:

1 - підверстаччя;  2 - передній  притискний  гвинт;  3 - кришка   верстата;

4 - верстатний  клинок;  5 - гнізда для  клинків і гребінок; 6 - лоток  для  інструменту;

7 - задня    притискна  коробка,  8 - верстатна гребінка.

Висоту верстата добирають відповідно до росту робітника так,  щоб, стоячи біля верстата, не нахиляючись і не згинаючи рук, він міг поставити долоні на верстатну дошку. Якщо верстат вищий, то робітник змушений підносити руки, а якщо нижчий — то нахилятись корпусом під час виконання операцій; і те, і друге втомлює.

Кришку верстата слід регулярно чистити і час від часу вирівнювати. Треба постійно стежити за справністю гвинтів і періодично змащувати їх: металеві —машинним маслом або солідолом, а дерев'яні — парафіном або милом.

На верстаті повинні бути тільки інструменти, потрібні для роботи. Розміщують їх так, щоб, користуючись ними, не робити зайвих рухів.

Столяри-новатори обладнують свої робочі місця спеціальними пристроями і шаблонами. Це сприяє значному підвищенню продуктивності праці.

Виконуючи столярні роботи, столяр, крім основного столярного інструменту (пилок, рубанків, доліт, стамесок, свердел), повинен мати і допоміжні (молотки, киянки, обценьки, кусачки, викрутки, гайкові ключі та напилки).

Мозаїчні і різьбярські роботи виконують спеціальними інструментами.

2.      Розмітка і  розмічувальний інструмент

Розмітка — це важлива стадія технологічного процесу, бо від неї залежить не тільки якість, а й кількість виготовлених деталей.

Усі столярні вироби виготовляють за кресленнями. Кожна деталь виробу за своїми розмірами і формою повинна відповідати кресленню. Призначення розмітки — досягти точних розмірів і форми виготовлених деталей.

Попередню розмітку дощок на чорнові меблеві заготовки або деталі (перший етап) виконують з припусками на стругання, які беруть згідно із стандартами.

Припуском називається різниця між чорновою меблевою заготовкою (ЧМЗ) і деталлю, виструганою за розмірами, зазначеними на кресленні. Припуски слід вибирати оптимальні, оскільки надто великі призводять до перевитрат пиломатеріалів і для обробки їх (стругання) витрачається значно більше часу і сили. Надто малі припуски не дають можливості виготовити деталі потрібних розмірів (згідно з кресленнями), що може спричинити брак.

Припуски на обробку подано в ГОСТ 7307—75. Залежно від розмірів брускових деталей припуски становлять 1,5—7,0 мм (за шириною і товщиною) і до 20 мм (за довжиною). Для деталей із фанери і дерев'яних плит їх беруть 4—24 мм з обох боків.

Попередню розмітку пиломатеріалів на чорнові заготовки здійснюють за допомогою метра, рулетки, лінійки, а розмічаючи обрізні дошки,— і кутника. Лінії наносять олівцем. Проте найраціональніше застосовувати шаблони.

Шаблони виготовляють з фанери, листового матеріалу або тонких дощок (до 25 мм) Форма і розміри шаблонів відповідають формі і розмірам деталей, заданих на кресленні з припуском на обробку. При розмічуванні шаблон накладають на матеріал і обводять олівцем по його контурах. Застосування шаблонів значно скорочує час на розмічування і підвищує його точність.

Другим етапом є розмічування основних з'єднувальних елементів, що виконують на деталях, які мають правильну форму (вистругані за розмірами, зазначеними на кресленні).

Для розмічування основних з'єднувальних елементів (шипів, провушин, гнізд тощо) і контролю виготовлення їх застосовують різноманітний розмічувальний і контролюючий інструмент, а також шаблони і спеціальні пристрої (рис. 2).

Одним з найпоширеніших розмічувальних і контролюючих інструментів є дерев'яні або металеві лінійки (рис. 2, а) і кутник. Кутник складається з прямокутної колодки і вставленої в неї під прямим кутом тонкої дерев'яної або металевої лінійки з поділками чи без них. Кутник призначений для розмічування прямих кутів, перевірки прямого кута при струганні суміжних сторін, а також для перевірки прямих кутів у зібраних вузлах і виробах.

Є р у н о к (рис. 2, б) є. одним з різновидів кутника, тільки його лінійка перебуває під кутом 45 і 135° до колодки. Ним користуються при розмічуванні з'єднувальних елементів під кутом 45° (на «вус»).   

Рис. 2. Розмічувальні інструменти і робота з ними:

а - розмічування  по  лінійці; б - використання  єрунка;  в - використання  малки; г – розмічування  рейсмусом;  д - циркуль з дугою; е - циркуль пружинний  з гвинтом; є - застосування  кронциркуля;

ж -  застосування  нутроміра.

М а л к а (рис. 2, в) також є різновидом кутника, тільки лінійка з колодкою з'єднані шарнірне, що дає змогу розмічувати і перевіряти будь-які кути.

Рейсмус — це лише розмічувальний інструмент (рис. 2, г). Він складається з колодки і двох висувних брусків (штанг), закріплених клинком. На кінці брусків є металеві штифта, якими й прокреслюють лінії на деталях. Проте звичайний рейсмус не дає можливості проводити риски на відстані понад 100 - 150мм від ребра деталі, тому для проведення рисок на більшій відстані застосовують щитовий рейсмус. Якщо на брускових деталях потрібно йровести більше ніж дві паралельні лінії (при виготовленні групових шипів), то раціональніше застосовувати замість рейсмуса розмічувальну гребінку.

Розмічають кола та дуги, а також відкладають розміри за допомогою металевого циркуля (рис. 2, д, е). Діаметр круглих деталей перевіряють кронциркулем (рис. 2, є). Н у т р о м і р о м визначають діаметри отворів та ширину гнізд (рис. 2, ж). Обидва ці інструменти може замінити штангенциркуль, яким вимірюють зовнішні та внутрішні розміри.

Розмічування елементів з'єднань, як і попереднє розмічування, раціональніше виконувати за допомогою шаблонів і пристроїв, що значно прискорює процес.

Залежно від форми і розмірів з'єднувальних елементів шаблони і пристрої можуть бути надзвичайно різноманітними. З пристроїв досить широко застосовують розмічувальну дошку Павлихіна. На дошку кріплять пересувні ножі відповідно до розміщення отворів і упора. Вистругану деталь ставлять лівою рукою на розмічувальну дошку, присуваючи один її кінець до упора, а правою тримають киянку. Киянкою ударяють по деталі, внаслідок чого на поверхні деталі відбиваються риски, які й регламентують довжину отворів.

Відео урок та завдання виготовлення вішалки

На прикладі відео виготовити вішалку самостійно, вдома.

Матеріали та інструменти: дерев'яний брус, пилка по металу, ручна дріль, свердла, рубанок, наждачний папір. 

•